|
 КОРОЛЕНКО
Володимир
(27.07 1853, Житомир – 25.12 1921,
Полтава)
Письменник, громадський діяч (Росія)
Навчався в Петербурзькому
технологічному інституті, Петровській землеробській та лісовій
академії та гірничому інституті.
За відмову підписати
вірнопідданську присягу цареві Олександру ІІІ-му та участь у
революційному русі письменник відбував заслання та в'язничне
покарання, зокрема, в Якутії.
Першим серйозним успіхом
літературної діяльності В.Короленка стала повість "Сліпий музикант"
(1886), у якій автор утверджував думку про земне щастя – належність
до власного народу, що можливе лише за умови позбавлення людського
характеру від почуттів егоїзму та байдужості. В останні роки життя
письменник працював над автобіографічним твором "Історією мого
сучасника".
В.Короленко був пристрасним
публіцистом, який виступав на захист, сказати б по-сучасному, прав
людини. Разом з Л.Толстим він привернув увагу Росії до голодомору
1821-2 років. В "Листах до Луначарського" та "Листах з Полтави"
(1920-21) великий правдошукач звинуватив більшовиків у терорі,
знищенні культури.
В.Короленко дружив з Михайлом
Коцюбинським, Панасом Мирним, Павлом Грабовським. Тема України
відображена в його оповіданнях "Ліс шумить", "У поганому
товаристві", "Без язика", повісті "Сліпий музикант".
|
